Якби шахи були відеогрою GTA
Якби шахи були відеогрою: світ, де одна помилка означає поразку всієї армії
Гра, у яку людство грає вже багато століть
Сучасні відеоігри намагаються дати гравцям усе й одразу.
Open world.
Розвиток персонажа.
PvP-битви.
Тактичні бої.
Класи героїв.
Рейтингові системи.
Кіберспорт.
Скіни.
Стратегія.
Психологічна війна.
Але є одна дивна деталь.
Шахи винайшли все це задовго до появи комп’ютерів.
І якщо подивитися на гру з іншого боку, стає майже очевидно:
шахи — це вже готова відеогра.
Причому одна з найскладніших і найжорсткіших в історії людства.
Шахи були б hardcore-стратегією без права на помилку
Більшість сучасних ігор дозволяють виправляти наслідки поразки.
Можна:
- завантажити збереження;
- відродитися;
- купити покращення;
- прокачати персонажа;
- почати заново.
Шахи працюють інакше.
Тут помилка не зникає.
Вона залишається на дошці назавжди.
Один неправильний хід може повільно руйнувати позицію ще 20 ходів поспіль.
Саме тому шахи були б однією з найсуворіших стратегічних ігор у світі.
Без автозбережень.
Без pay-to-win.
Без випадкової удачі.
Лише інтелект проти інтелекту.
Кожна фігура мала б власний клас персонажа
Якщо уявити шахи як повноцінну відеогру,
фігури вже давно виглядали б як окремі ігрові класи.
Король — головний персонаж
Повільний.
Вразливий.
Але саме його виживання визначає долю всієї партії.
Типовий герой стратегії, якого потрібно захищати будь-якою ціною.
Ферзь — легендарний персонаж максимального рівня
Найнебезпечніша фігура на карті.
Висока мобільність.
Величезна сила.
Здатність атакувати майже з будь-якої точки.
Гравці будували б навколо нього цілі тактики.
Коні — асасини та персонажі хаосу
Вони порушують усі правила руху.
Стрибають через фігури.
З’являються в неочікуваних місцях.
Створюють пастки.
Більшість гравців, імовірно, називали б коней найнадокучливішим класом у грі.
Пішаки — стартові персонажі з неочікуваним потенціалом
Слабкі.
Повільні.
Майже марні поодинці.
Але саме пішаки дають шахам одну з найкращих gameplay-механік в історії:
можливість перетворитися на будь-яку фігуру.
Фактично це ідеальна RPG-система прогресу.
Шахи були б ідеальним кіберспортом
Насправді вони вже ним є.
Але якщо уявити шахи як сучасну цифрову гру,
вони ідеально вписалися б у структуру кіберспорту.
У них є все:
- рейтингова система;
- мета;
- дебютні білди;
- професійна сцена;
- турніри;
- стрими;
- психологічний тиск;
- видовищні камбеки;
- культові гравці.
А бліц і bullet давно нагадують справжні PvP-битви на швидкість реакції.
Іноді партія триває менше хвилини,
але напруга в ній вища, ніж у багатьох шутерах.
Шахи мали б найвищий skill ceiling в історії
Майже кожна сучасна гра має межу освоєння.
Але шахи здаються майже нескінченними.
Навіть найсильніші гросмейстери світу:
- продовжують помилятися;
- знаходять нові ідеї;
- десятиліттями вивчають дебюти;
- відкривають нові концепції.
Саме це робить шахи унікальними.
Гру неможливо «пройти».
Неможливо вивчити повністю.
Завжди існує
глибший рівень розуміння.
Для ігрової індустрії це майже ідеальна формула.
У шахів був би найтоксичніший ranked-режим
Якщо чесно,
як відеогра шахи, ймовірно, були б відомі своїм неймовірно напруженим ranked-режимом.
Тому що поразка тут відчувається особливо болісно.
Не можна звинуватити:
- поганий баланс;
- випадковий лут;
- лаги;
- тіммейтів;
- баги карти.
Програв —
отже, суперник виявився розумнішим саме в цей момент.
І це робить шахи психологічно важчими за більшість змагальних ігор.
Gaming-спільнота обожнювала б шахові «патчі»
Уявімо,
що шахи справді були б live-service грою.
Кожна зміна викликала б бурю.
Наприклад:
- «Коня знову понерфили»
- «Ферзь занадто сильний у поточній меті»
- «Білі домінують після оновлення»
- «Гамбіт став overpowered»
- «Ендшпіль за чорних зламаний»
І найсмішніше те, що
приблизно так шахова спільнота вже обговорює сучасні дебюти.
Фінальним boss у шахах був би не AI
Більшість ігор закінчуються перемогою над комп’ютером.
Але в шахах усе інакше.
Головний суперник тут —
людина.
Її характер.
Страх.
Нерви.
Самовпевненість.
Втома.
Саме тому навіть найсильніші шахові рушії не знищили людські шахи.
Бо справжня партія — це завжди психологічна війна.
Можливо, шахи — найвидатніша відеогра, створена до появи комп’ютерів
Що довше дивишся на шахи крізь призму gaming-індустрії,
то дивнішою стає одна думка.
Вони вже містять майже всі механіки,
які сучасні developers намагаються створити десятиліттями.
Глибину.
Баланс.
Кіберспорт.
Тактику.
Прогрес навички.
Високий skill ceiling.
Неймовірну напругу.
Легендарних гравців.
Світові турніри.
Драму.
І все це —
на дошці з 64 клітин.
Можливо, людство винайшло ідеальну стратегічну відеогру задовго до того,
як з’явилися самі відеоігри.